Сиров'ялені ковбаси, копченості та домашні закрутки зі Львова
Крім того, більшість із того, що ми робимо - це традиційні українські рецепти, які дійшли до нас від пращурів і відточувались не одну сотню років. І, як показала практика, прищеплювати любов до української культури набагато легше з ковбасою, чим без неї. Завдяки використанню віковічних рецептів, техніки виконання "як в давнину" і виключно природних продуктів, наші наїдки мають дуже яскраво виражений смак тих інгредієнтів, з яких вони виготовляються. Дуже часто наші ковбаси порівнюють із традиційними іспанськими чи італійськими, але це традиційні поліські ковбаси, котрі завжди готувались на Різдво і до Великодня.

Актуальний перелік продукції на 17.08-19.08
--------Лєґуміни сиров'ялені:
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана лісова, з багоном, 450 грн кільо. 75-100 грн. за паличку.
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана зарічнянська з гірчицею, 450 грн кільо. 75-100 грн. за паличку.
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана, з блакитним сиром, 450 грн кільо. 55-65 грн. за паличку.
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана, з пармезаном, 450 грн кільо. 55-70 грн. за паличку.
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана, з гострим перцем. 420 грн кільо. 65-90 грн. за паличку.
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана, з білими грибами. 490 грн кільо. 60-80 грн. за паличку.
Ковбаса сиров'ялена пальцьопхана традиційні. 410 грн. кільо. 50-65 грн. за паличку.
Ковбаса сиров'ялена мацикова з Дубровиці. 420 грн. кільо. 110-130 грн. за паличку.
Шовдир поліський. 420 грн. кільо. 75-120 грн. за шмат.
Салямі закарпатське. 390 грн. кільо. 55-90 НОВИНКА!
-------Лєґуміни зимновуджені
Пікниця закарпатська пікантна. 330 грн. кільо, 40-60 грн. за паличку НОВИНКА!
Сальце з мангалиці зимновуджене. 200 грн. кільо, 65-250 грн. за шмат.НОВИНКА!
--------Лєґуміни сиров'ялені:
Ковбаса сиров'ялена пальцьопхана традиційні. 410 грн. кільо. 50-65 грн. за паличку.
Шия вуджено-в'ялена закарпатська. 350 грн. кільо, 150-200 грн. за шмат НОВИНКА!
-------Сирні лєґуміни:
Сир козиний "Блан". 65 грн. за шт. НОВИНКА!
Сир "Прем'єра". 255 грн. кільо, шматки від 300 г.
-------Солодкі лєґуміни:
Гранола медова. 176 грн. кільо, від 250 г НОВИНКА!
Гранола Снікерс. 216 грн. кільо, від 250 г НОВИНКА!
Згущене молоко "Молочна Фамілія". 44 грн. за слоїчок 300 мл
Абрикосовий джем. 46 грн. за слоїчок 250 мл
Джем з чорної смородини. 46 грн. за слоїчок 250 мл
Конфітюр вишневий. 46 грн. за слоїчок 250 мл
Конфітюр з трускавок. 46 грн. за слоїчок 250 мл
Сливовий джем. 46 грн. за слоїчок 250 мл
др'Айвова пастила. 30 грн. за шт. (50 г)
др'Айвова пастила з кунжутом. 30 грн. за шт. (50 г)
Пастила з полуниці. 28 грн. за шт. (65 г) НОВИНКА!
Пастила з чорної смородини. 28 грн. за шт. (65 г) НОВИНКА!
Пастила з чорниці. 28 грн. за шт. (65 г) НОВИНКА!
Пастила з малини і яблука. 28 грн. за шт. (65 г) НОВИНКА!
Пастила ягідна. 28 грн. за шт. (65 г) НОВИНКА!
-------Гостренькі лєґуміни:
Соус з аґрусу. 55 грн. за слоїчок 250 мл. НОВИНКА!
Аджичка «Солодка парадичка». 46 грн. за слоїчок 250 грамів.
Полум'яний ревінь. 45 грн. за слоїчок 250 грамів. НОВИЙ СЕЗОН!!!
Пекельний перець зелений. 50 грн. за слоїчок 250 грамів. НОВИЙ СЕЗОН!!!
Пекельний перець червоний. 50 грн. за слоїчок 250 грамів. НОВИЙ СЕЗОН!!!
Гарбуз по-східному. 35 грн. за слоїчок 250 мл
Соус чорносмородиновий з м'ятою. 46 грн. за слоїчок 130 мл
Соус полуничний з імбирем. 46 грн. за слоїчок 130 мл НОВИНКА!
-------Лєґуміни на хлібчик:
Паштет домашній. 36 грн. за слоїчок 250 грамів.
Шкварки з розмарином. 36 грн. за слоїчок 250 мл
Шкварки панські з м’ясом, 46 грн. за слоїчок 250 мл
-------Лєґумінові закуски:
Язик з томіжьо, 49 грн за слоїк на 250 мл
Яйка перепелині мариновані, 43 грн. за слоїчок 250 мл
Слива в'ялена пряна. 40 грн. за слоїчок 130 мл
Цибулеві хрумтики. 20 грн. за коробочку 100 мл
Українські в'ялені томати. 90 грн. за слоїчок 250 мл
-------Соуси від Пані Стефи:
Афини з лавандою, 46 грн за слоїк на 200 мл
Грейпфрут з рожевим перцем, 46 грн за слоїк на 200 мл
Ґоґодзи з ялівцем, 46 грн за слоїк на 200 мл
-------Лєґуміни ддя приготування страв:
Приправка до борщу. 30 грн. за баночку 250 грамів.
Терті помідори. 30 грн. за слоїчок 250 грамів
Сос до піци "Парадичка по-римськи". 35 грн. за слоїчок 250 мл.
СИРОВ'ЯЛЕНЕ
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана традиційна
410 грн кільо. 35-60 грн. за паличку
Пальцьопхана сиров’ялена ковбаса - вона саме така, як робили бабусі і прабабусі тих поліських майстрів, які тепер навчали нас. В цій покрученій життям ковбасі немає нічого окрім м’яса, сала і натуральних спецій. Інколи трапляється зернятко чорного перцю чи дірка, яка утворилася від процесу осушення. Без зайвих рюшечок і сентиментів. Тільки смак, який передали нам крізь століття. Ми доволі скромні і не будемо себе нахвалювати, бо то ж негарно на весь світ казати, що багато хто її називає божественною! Кобаса зроблена із свинячої шинки, рубана руками, мішана руками, пальцем пхана, - все як має бути, одним словом. Найкраще смакує з легким алкоголем, як то пиво чи вино. До горілки йде не зле, а то й краще, оскільки насичений смак відбірного м'яса та спецій створює неймовірний букет гастрономічної радості. Однієї палички достатньо на кілька літрів пива чи добру літру-другу горілки.
Додам, що все робиться абсолютно без консервантів чи будь-яких інших домішок. Ми користуємось лише тим, що дає нам матінка природа. Такий підхід дає неймовірну перевагу у смакових якостях, але троха є недолік із тривалістю зберігання за невідповідних умов. Хоча недолік цей доволі аморфний, оскільки зазвичай наші наїдки з’їдаються в мить. Зазвичай в перший день, одразу після отримання. Дуже рідко доживають до наступного дня. Звичайно є люди, котрі можуть розтягнути задоволення на кілька днів. Але їхній силі волі і витримці можуть позаздрити герої Стетхема, Сталоне, Шварцнегера і ко.
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана з пармезаном
450 грн кільо. 35-55 грн. за паличку
Кобаска із пармезаном - ще один приклад майстерності кумів. Сир пом'якшує смак м'яса і подекуди перетягує акцент на себе. Аби не було надто гостро ми, вирахувавши відсоток солоності сиру, зменшили кількість солі у початковому фарші. Ну і гігантські кавалки добірного м'яса із поросячої дупці. До слова, у свинячій шинці - десятки м'язів і, в залежності від прижиттєвої активності, вони бувають забарвлені від паперово-білого до темно-гранатового кольору. Візьміть тоненьку скибку нашої ковбаски і придивіться крізь неї на сонечко... Інколи здається, що лише цих, не описаних у підручниках з кольористики барв достатньо, аби бути ситим. Принаймні естетично...
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана з блакитним сиром
450 грн кільо. 40-60 грн. за паличку
Приготована аналогічно ковбасі з пармезаном, з неменшою, а то й більшою кількістю наснаги та любови.
Неперевершений аромат сиру Дор блю буде приємно наповнювати усе ваше єство смаком, апетитом і бажанням долучитись до прекрасного.
Зверніть увагу на спеціальні пропозиції з дегустаційними наборами
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана з білими грибами
490 грн кільо. 40-70 грн. за паличку
Сиров'ялена кобаска із сушеними боровиками. Абсолютний фаворит смаків кумівської колегії серед експериментальних (і не лише) видів. Цей вид пальцьопханої кобаси заслуговує, аби перед поїданням гурман насолодився її тонким лісовим ароматом. Виконуючи ваші кулінарні побажання, ми зменшили відсоток сала, порізали його дрібнішими кубиками, а розмір кубиків відбірного м'яса збільшили вдвічі. Із трепетом і завмиранням, просимо почастуватися…
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана з гострим перцем
420 грн кільо. 40-60 грн. за паличку
То є дуже файний різновид ковбаси від кумів. Робимо ми її вже давненько, тому що людям дуже подобається ця прекрасна ковбаса із ароматною гостротою. Незважаючи на те, ковбаска видалась не геть полум’яною, як може здатись читаючи, що ми туди додали. Натомість, прекрасний післясмак ароматного перцю чилі вам ґарантовано. Це нове слово в гостроті.
Ковбаса від бабці Прусі з кропом
440 грн. за кільо. 55-85 грн. за паличку
Ми любимо тішити вас всілякими цікавинками. Це одна з тих, котрі вам не трапляться більш ніде.
Ковбаска з насінням кропу приїжджає до нас з самого Полісся, з далекого Зарічнянського району, що під самим кордоном з Білоруссю. І там дубові ліси, і непрохідні болота.
Робить цю ковбаску дід Микола, тато нашого кума Юрка. Саме він і навчив хлопців робити ковбасу.
Куштуйте і насолоджуйтесь!
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана лісова
450 грн. за кільо. 60-90 грн. за паличку
Презентуємо вам шедевр від гуру ковбасних справ діда Миколи - сиров'ялену пальцьопхану ковбасу лісову з багном! Так-так, саме з багном! А ще його називають багон, багун, богульник, а в народі - лісовий розмарин. Це вічнозелена рослинка родини вересових, що росте в сосновому лісі на Поліссі, біля хати діда Миколи. Ковбасці ця травичка надає неперевершеного аромату і пікантного смаку.
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана зарічнянська (з гірчицею)
450 грн. за кільо. 60-90 грн. за паличку
Приїхала до нас з Полісся нова пальцьопхана ковбаска. З гірчицею. Якщо бути точним, то з цілими зернами гірчиці. Смак... нема таких слів, щоб описати...
В'ялене мяско набирається дуже тонкого аромату і ніжного смаку від спецій. А дрібненькі зерна гірчиці можна ганяти язиком по писку доки не розкусиш :)
Готують її батьки кума Юрка. Рецепт знають ще від своїх батьків. Їхні батьки дізнались рецепт від своїх батьків, а ті - від своїх батьків. А ті батьки від своїх батьків... і так можна писати довго, бо готують пальцьопхану з гірчицею на Поліссі вже не один десяток років.
Гірчицю на Рівненщині сіяли, аби підживити грунт, бо це, виявляється, надзвичайно корисна рослина. "Зелене добриво" його ще називали. Насіння кидали жменями до свіжого м'яска з сальцем і напихали кишки. Особливих секретів приготування немає. Хіба що, каже батько, не можна кричати, коли сушиться ковбаска. Вона, начебто, любить спокій :) Думаємо, останнє він придумав, щоб жінка не сварилась в хаті. Хоча хто його знає - може то якісь секрети поліських гурманів, чи байки, в які хочеться вірити...
Перша партія Пальцьопханої з гірчицею вже у Шкварці.
Ковбаса сиров'ялена мацикова з Дубровиці
390 грн. за кільо. 105-120 грн. за паличку
Презентуємо вам сиров’ялену ковбасу мацикову з Дубровиць. Вона не схожа на ті ковбаски, які роблять наші куми Місько і Юрко, але зацікавила нас своїм оригінальним виглядом і смаком. Батьківщиною нашої нової сиров’яленої є мальовниче містечко Дубровиця, що розкинулося на просторах Рівненщини. Виготовляють її в одній великій і дружній родині ґазди Людмила та Богдан, а допомагають їм їхні дітки. Ну, все, як у нас. Чесне слово.
Першим нову ковбаску спробував кум Юрко. Він, як дослідник кулінарного ринку України, надибав інформацію про неї на одному зі своїх численних кулінарних форумів, які любить час від часу підчитувати, коли немає під руками кулінарної книги. Як знавець своєї справи, Юрко вирішив спочатку новий продукт спробувати сам і не прогадав. Після смакування ковбаси радів наш кум, як Колумб, бо теж відкрив для себе новий смачний делікатес, а вже пізніше ознайомив з ним і весь колектив Шкварки. Ковбаса, яку ми самі залюбки скуштували, а тепер і вам пропонуємо, має дуже довгу і цікаву історію. Рецепти виготовлення такого продукту на Рівненщині передавалися з покоління в покоління і береглися, як найбільший скарб. Родина, яка зараз виготовляє цю смакоту, свій щасливий рецепт приготування ковбаси знайшла в збанку на горищі старовинної дідусевої хати, і з того часу відновила стародавню родинну справу. Заняття, що розпочиналося, як хобі, тепер переросло у повноцінний сімейний бізнес, а смак ковбас від Людмили та Богдана знають не тільки на Рівненщині, а й за її межами.
Як розповіла нам пані Людмила, для приготування ковбаси в їхній родині використовують м’ясо свині, а точніше - її стегнову частину. М’ясо як слід приправляють різними, але виключно натуральними спеціями. Крім того, ковбаса має цікавий гіркуватий присмак, такий, як італійські салямі. Але фішка цієї ковбаски в тому, що то продукт не заморський, а зроблений в Україні, справжньою українською родиною. Що вже заслуговує поваги!
Після доброго спеціювання і обробки м’яска, його фасують у білкозинову оболонку. Далі ковбаска мандрує на горище, або як кажуть на рівненщенні – стрих, і висить там від 40 до 60 днів, а вже звідти потрапляє прямісінько до вас.
Смакуйте!
Першим нову ковбаску спробував кум Юрко. Він, як дослідник кулінарного ринку України, надибав інформацію про неї на одному зі своїх численних кулінарних форумів, які любить час від часу підчитувати, коли немає під руками кулінарної книги. Як знавець своєї справи, Юрко вирішив спочатку новий продукт спробувати сам і не прогадав. Після смакування ковбаси радів наш кум, як Колумб, бо теж відкрив для себе новий смачний делікатес, а вже пізніше ознайомив з ним і весь колектив Шкварки. Ковбаса, яку ми самі залюбки скуштували, а тепер і вам пропонуємо, має дуже довгу і цікаву історію. Рецепти виготовлення такого продукту на Рівненщині передавалися з покоління в покоління і береглися, як найбільший скарб. Родина, яка зараз виготовляє цю смакоту, свій щасливий рецепт приготування ковбаси знайшла в збанку на горищі старовинної дідусевої хати, і з того часу відновила стародавню родинну справу. Заняття, що розпочиналося, як хобі, тепер переросло у повноцінний сімейний бізнес, а смак ковбас від Людмили та Богдана знають не тільки на Рівненщині, а й за її межами.
Як розповіла нам пані Людмила, для приготування ковбаси в їхній родині використовують м’ясо свині, а точніше - її стегнову частину. М’ясо як слід приправляють різними, але виключно натуральними спеціями. Крім того, ковбаса має цікавий гіркуватий присмак, такий, як італійські салямі. Але фішка цієї ковбаски в тому, що то продукт не заморський, а зроблений в Україні, справжньою українською родиною. Що вже заслуговує поваги!
Після доброго спеціювання і обробки м’яска, його фасують у білкозинову оболонку. Далі ковбаска мандрує на горище, або як кажуть на рівненщенні – стрих, і висить там від 40 до 60 днів, а вже звідти потрапляє прямісінько до вас.
Шовдир поліський
420 грн. за кільо. 80-135 грн. за шмат
Якщо ви побачили на нашій сторінці таке словечко і відразу кинулися шукати йому пояснення в тенетах інтернету, то можете не турбуватися. Ми самі вам усе розповімо.
Отже, найперше потрібно знати, що слова «шовдир», «шовдар» або «шовдарь» дуже поширені на Закарпатті. Там так називають вуджений свинячий окіст, культове м’ясо із свинської плечової кістки або задньої ноги, яке займає почесне місце у великодньому кошику закарпатців.
Однак наш шовдир – то є зовсім інша річ, яка приїхала до нас із Полісся. Як ви уже здогадалися, ґазди Людмила та Анатолій, які трохи раніше поповнили асортимент Шкварки своєю мациковою ковбасою, тепер поділилися з нами ще одним цікавим продуктом. До слова, у них, на Рівненщині, його виготовляють ще з діда-прадіда.
Отож, роблять поліський шовдир зі свинячої полядвиці. На відміну від закарпатського, цей виріб не вудять, а в’ялять. Спершу м’яско ріжуть на шматки, ретельно натирають сіллю і залишають на кілька годин маринуватися в ропі. Потім відбувається другий етап маринування, але на цей раз у спеціях. У яких саме, на жаль, розказати не можемо, бо й самі не знаємо. Виробники тримають їх у таємниці, боячись розтиражування свого родинного рецепту. Однак, нас запевнили, що все без винятку натуральне.
Сам процес в’ялення м’ясного смаколика проходить традиційно – на горищі. Триває не менше місяця, по завершенню якого продукт стає саме таким, яким ви можете його споглядати на наших знимках. І не лякайтеся білого нальоту на м’ясі. Це природня ознака сиров’ялених виробів.
Гадаємо, що для любителів відпочивати за гальбою пива чи келихом вина, цей продукт буде великою знахідкою.
Смакуйте. Чекаємо на ваші відгуки!
Отже, найперше потрібно знати, що слова «шовдир», «шовдар» або «шовдарь» дуже поширені на Закарпатті. Там так називають вуджений свинячий окіст, культове м’ясо із свинської плечової кістки або задньої ноги, яке займає почесне місце у великодньому кошику закарпатців.
Однак наш шовдир – то є зовсім інша річ, яка приїхала до нас із Полісся. Як ви уже здогадалися, ґазди Людмила та Анатолій, які трохи раніше поповнили асортимент Шкварки своєю мациковою ковбасою, тепер поділилися з нами ще одним цікавим продуктом. До слова, у них, на Рівненщині, його виготовляють ще з діда-прадіда.
Отож, роблять поліський шовдир зі свинячої полядвиці. На відміну від закарпатського, цей виріб не вудять, а в’ялять. Спершу м’яско ріжуть на шматки, ретельно натирають сіллю і залишають на кілька годин маринуватися в ропі. Потім відбувається другий етап маринування, але на цей раз у спеціях. У яких саме, на жаль, розказати не можемо, бо й самі не знаємо. Виробники тримають їх у таємниці, боячись розтиражування свого родинного рецепту. Однак, нас запевнили, що все без винятку натуральне.
Сам процес в’ялення м’ясного смаколика проходить традиційно – на горищі. Триває не менше місяця, по завершенню якого продукт стає саме таким, яким ви можете його споглядати на наших знимках. І не лякайтеся білого нальоту на м’ясі. Це природня ознака сиров’ялених виробів.
Гадаємо, що для любителів відпочивати за гальбою пива чи келихом вина, цей продукт буде великою знахідкою.
Смакуйте. Чекаємо на ваші відгуки!
ВУДЖЕНЕ НА ЗИМНО
Пікниця закарпатська пікантна НОВИНКА!!!
330 грн. кільо, 40-60 грн. за паличку
«Спочатку м'ясо і солонину нарізають на одинакові шматки, маринують у папризі (паприка) з сіллю та чорним перцем, обов’язково трохи чесноку (часнику). Далі м’ясо та сало залишають в маринаді на день-два, а потім пропускають через млиниць (м’ясорубку). Далі - ретельне перемішування до однорідної маси, яка не має приставати до рук і тільки після цього її можна набивати в кишку за допомогою гуркалова (шприца)» - коротко мовою оригіналу про червоняву красуню, яка віднедавна з’явилася в асортименті Шкварки
Якщо ж бажаєте довше і ґрунтовніше, то звати цю ковбаску – Пікниця. Виготовляє її великий молодець і справжній знавець традиційних закарпатських м’ясних делікатесів - пан Олександр з Мукачевого. За кольором і текстурою його витвір трохи схожий на іспанське чорізо, хоча за смаком українська домашня ковбаска сміливо може претендувати на власну унікальність.
Пікницю на Закарпатті зазвичай вудять перед Новим роком, Великоднем, на весілля чи з приводу якогось великого празника. Для неї відбирають свіжу солонину (сало) та м’яско пацятка, здебільшого зі стегнових кісток, ребер та з хребта. Спочатку щойно начинену сиру ковбасу на певний час залишають у прохолодному місці, щоб вона трохи підв’ялилася, а вже потім м’ясний виріб відправляють у спеціальну вуджарню, де вона протягом тижня насичується запахом диму з букової тирси.
На завершальній стадії, перед тим, як потрапити до вас, ця ковбаска пишніє у визрівальній камері Шкварки, ще трішки підв’ялюється і аж тоді готується до зустрічі з вами.
Якщо ж бажаєте довше і ґрунтовніше, то звати цю ковбаску – Пікниця. Виготовляє її великий молодець і справжній знавець традиційних закарпатських м’ясних делікатесів - пан Олександр з Мукачевого. За кольором і текстурою його витвір трохи схожий на іспанське чорізо, хоча за смаком українська домашня ковбаска сміливо може претендувати на власну унікальність.
Пікницю на Закарпатті зазвичай вудять перед Новим роком, Великоднем, на весілля чи з приводу якогось великого празника. Для неї відбирають свіжу солонину (сало) та м’яско пацятка, здебільшого зі стегнових кісток, ребер та з хребта. Спочатку щойно начинену сиру ковбасу на певний час залишають у прохолодному місці, щоб вона трохи підв’ялилася, а вже потім м’ясний виріб відправляють у спеціальну вуджарню, де вона протягом тижня насичується запахом диму з букової тирси.
На завершальній стадії, перед тим, як потрапити до вас, ця ковбаска пишніє у визрівальній камері Шкварки, ще трішки підв’ялюється і аж тоді готується до зустрічі з вами.
Сальце мангалиці зимновуджене (в наявності) НОВИНКА!!!
200 грн. кільо, 65-250 грн. за шмат
Зверніть увагу на спеціальні пропозиції з дегустаційними наборами
Полядвиця і шия вуджено-в'ялена закарпатська (в наявності) НОВИНКА!!!
350 грн. кільо, 80-200 грн. за шмат
ДИЧИНА
Ковбаса з дикого вепра печена, у власному смальці
95 грн. за слоїчок 500 мл
Нове слово у Шкварці. Дичини в нас раніше не було. В продажі, принаймні.
Основна біда з дичиною, що її зазвичай добувають браконьєри. Кумам, в силу безмежної порядності, сприяти винищенню і без того бідної фауни рідних земель не довелось.
Батькові нашого кума Юрасика, випала небувала вдача. Він спромігся добути дебелу частину кабана, який народився, виріс, розрізся, мав багато вдачі в кабанових свиней, і, врешті решт, удостоївся честі, виконати свою останню місію на землі-неньці, із небувалим натхненням до задоволення. І все по-чесному. З докУментами. Без жодних докорів сумління.
Презентуємо вам унікальний наїдок, смаколище для бувалих гурманів, відкриття всього життя для новачків і просто неймовірну закуску для пияцюрників. :)
Печена ковбаска у власному жирі - то неабияке поєднання натурності лісової хащі, твердого жолудя і безмежної сили, здатної спиняти будь-що.
Запрошуємо до частування.
СИРИ
Сир «Паста Філата»
165 грн. кільо, мінімум 300 г (четвертинка)
Це молодий коров'ячий сир, зроблений за італійською рецептурою сирів однойменної групи. Термін дозрівання - 5-7 діб на дерев'яних поличках. В процесі дозрівання формується яскраво-жовта їстівна скоринка.
Смакує на канапках, є чудовою альтернативою промисловим напівтвердим сирам.
Навчались готуватись цей сир наші друзі "Сирні мандри" на північному заході Італії, у регіоні П'ємонт.
Смакує на канапках, є чудовою альтернативою промисловим напівтвердим сирам.
Навчались готуватись цей сир наші друзі "Сирні мандри" на північному заході Італії, у регіоні П'ємонт.
Сир «Грушка»
255 грн. кільо, від 600 г (половинка)
«Сир "Грушка" дійсно схожий на цей чудовий фрукт:) в основі - італійський качоковалло). Дозрівання - від 1 місяця. В момент дозрівання - набуває вершкового смаку і щільну структуру. Скоринку можна їсти:)» - пишуть про свій витвір Сирні Мандри.
Його легенда родом з Сицилії. Такі кілограмові грушки сиру чоловіки закидали собі під сідло через коня, як їхали в далеку дорогу. Коли голод доганяв – зліз, поїв і далі поїхав. Що довше їхав, то смачнішим ставав сир, бо визріваючи, набирався виразнішого смаку. Зараз хлопи на конях не їздять. А на тому, що їздять, сиру не возять...
«Сир "Грушка" дійсно схожий на цей чудовий фрукт:) в основі - італійський качоковалло). Дозрівання - від 1 місяця. В момент дозрівання - набуває вершкового смаку і щільну структуру. Скоринку можна їсти:)» - пишуть про свій витвір Сирні Мандри.
Його легенда родом з Сицилії. Такі кілограмові грушки сиру чоловіки закидали собі під сідло через коня, як їхали в далеку дорогу. Коли голод доганяв – зліз, поїв і далі поїхав. Що довше їхав, то смачнішим ставав сир, бо визріваючи, набирався виразнішого смаку. Зараз хлопи на конях не їздять. А на тому, що їздять, сиру не возять...
Сир «Прем'єра»
255 грн. кільо, від 250 грамів (четвертина)
Сир "Прем'єра" ...це дуже виражений і яскравий сир. Історія з цим сирочком цікава - це начебто живий організм. Спочатку - смак був спокійний, "лайтовий"...пройшов час, і наші Покупці попросили додати "яскравості" і "характеру" сиру. Ми спробували:) Спільними зусиллями, разом з майстрами з Сироварні "Джерсей" була вдосконалена "Прем'єра". Зараз, можна впевнено сказати, що цей сир для гурманів, з яскравим гострим післясмаком і ароматом. Ідеально поєднувати з вареннями, медом та іншими соусами. А келих сухого буде дуже доречним...
Сир "Прем'єра" ...це дуже виражений і яскравий сир. Історія з цим сирочком цікава - це начебто живий організм. Спочатку - смак був спокійний, "лайтовий"...пройшов час, і наші Покупці попросили додати "яскравості" і "характеру" сиру. Ми спробували:) Спільними зусиллями, разом з майстрами з Сироварні "Джерсей" була вдосконалена "Прем'єра". Зараз, можна впевнено сказати, що цей сир для гурманів, з яскравим гострим післясмаком і ароматом. Ідеально поєднувати з вареннями, медом та іншими соусами. А келих сухого буде дуже доречним...
Сир "Цісарський"
345 грн. кільо, від 350 грамів (одна восьма)
"Коров'ячий сир з часом дозрівання 2-3 місяці. В процесі виробництва цього шедевру ми експерементували зі смаками, з дозріванням. Цей сир - це відображення наших характерів, поглядів, поєднання настроїв, думок, побажань. В цьому сирові окрім молока можна знайти й частинку нашого тремтіння до досконалості!
Секрети рецептури ми шукали в Італії і Франції. І, як завжди, отримали неповторний український смак)." (с) Сирні Мандри
Цей смаколик - гарне доповнення сирної тарілки. Дуже смачно поєднувати з домашніми конфітюрчиками і джемами: абрикосовим, румбамбаровим, смородиновим, малиновим та будь-яким іншим до вашого смаку.
Секрети рецептури ми шукали в Італії і Франції. І, як завжди, отримали неповторний український смак)." (с) Сирні Мандри
Цей смаколик - гарне доповнення сирної тарілки. Дуже смачно поєднувати з домашніми конфітюрчиками і джемами: абрикосовим, румбамбаровим, смородиновим, малиновим та будь-яким іншим до вашого смаку.
Сир козиний "Блан"
65 грн. за шайбочку
Сир "Блан" - це молодий сир з козячого молока з цвіллю. Має ніжну кремову сирну текстуру, покритий оболонкою з пікантної цвіллі. Коли ми робили цей цир ми орієнтувалися на французський "Chabichou". Звичайно, це далеко не "Шабішу", так це український "Блан". Може мати різну ступінь витримки, що позначається на смакових якостях: більш кремовий, гостріший або ніжніший. Наш Покупець має змогу обрати ступінь витримки (додатково з Вами зв'яжуться).
Виробник: сімейна сироварня "Козуля", Перемишлянський район
Вага 1 шт - 150 грамів (приблизно)
Час дозрівання: від 2 до 8 тижнів
Термін зберігання: не обмежений (продовжує зріти)
Умови зберігання: +4-+8, холодильник, відсутність харчової плівки, бажано загортати в папір або фольгу.
Сир "Блан" - це молодий сир з козячого молока з цвіллю. Має ніжну кремову сирну текстуру, покритий оболонкою з пікантної цвіллі. Коли ми робили цей цир ми орієнтувалися на французський "Chabichou". Звичайно, це далеко не "Шабішу", так це український "Блан". Може мати різну ступінь витримки, що позначається на смакових якостях: більш кремовий, гостріший або ніжніший. Наш Покупець має змогу обрати ступінь витримки (додатково з Вами зв'яжуться).
Виробник: сімейна сироварня "Козуля", Перемишлянський район
Вага 1 шт - 150 грамів (приблизно)
Час дозрівання: від 2 до 8 тижнів
Термін зберігання: не обмежений (продовжує зріти)
Умови зберігання: +4-+8, холодильник, відсутність харчової плівки, бажано загортати в папір або фольгу.
ГОСТРЕНЬКЕ
Пекельний перець (червоний і зелений)
50 грн. за баночку 250 мл
Ми знову його зробили. І будемо робити знов і знов. Аби перців стало.
Капсаіцинова амброзія. Такий же гострий як взимку, у консистенції соусу. Це перець чилі, спочатку підсмажений на грилі, потім закопчений на дубових дровах, з додаванням часнику і пари секретних інгредієнтів. Все для того, щоб зберегти природний аромат і гостроту.
Стане в пригоді для поціновувачів гострого і в приготуванні страв, де аромат копчення є затребуваний.
Ми знову його зробили. І будемо робити знов і знов. Аби перців стало.
Капсаіцинова амброзія. Такий же гострий як взимку, у консистенції соусу. Це перець чилі, спочатку підсмажений на грилі, потім закопчений на дубових дровах, з додаванням часнику і пари секретних інгредієнтів. Все для того, щоб зберегти природний аромат і гостроту.
Стане в пригоді для поціновувачів гострого і в приготуванні страв, де аромат копчення є затребуваний.
Кисло-солодкий соус "Весела сливка" НОВИЙ СЕЗОН!!!
50 грн. за слоїчок 250 мл
Чого вона така весела? Ну, бо їй в житті пощастило, як мінімум тричі. По-перше, вона могла просто зогнити на дереві, не бути купленою чи вродитися дуже кислою. Усього цього з нею не трапилося, що вже є беззаперечним успіхом. Однак, найбільше щастя цій сливці випало потрапити до вправних рук нашого гурмана – кума Михайла. Кілька годин кулінарних чарів і маємо фантастичної смакоти соус – не дуже гострий, з яскравим кисло-солодкавим сливовим смаком. Вважайте, не закохайтеся. Можна їсти просто ложкою.
Чого вона така весела? Ну, бо їй в житті пощастило, як мінімум тричі. По-перше, вона могла просто зогнити на дереві, не бути купленою чи вродитися дуже кислою. Усього цього з нею не трапилося, що вже є беззаперечним успіхом. Однак, найбільше щастя цій сливці випало потрапити до вправних рук нашого гурмана – кума Михайла. Кілька годин кулінарних чарів і маємо фантастичної смакоти соус – не дуже гострий, з яскравим кисло-солодкавим сливовим смаком. Вважайте, не закохайтеся. Можна їсти просто ложкою.
Соус з аґрусу 55 грн. за слоїчок 250 мл НОВИНКА!!!
Полум'яний ревінь НОВИЙ СЕЗОН!!!
45 грн. за слоїчок 250 мл
Наш другий травень дає плоди! Сезон румбамбару розпочато і ми швидкими темпами поміж ярмарків робимо заготівлі славетного Полум'яного ревеню.
Хто при нагоді на у вихідний день кохається у вилазці на природу, до озера, в лісок чи ба просто ставить мангал на власному подвір'ї, на якому шкваркочить свіже м'ясо, перетворюючись у амброзію... Чудовий гострий сос "Полум'яний ревінь" додасть витонченого солодкуватого аромату гостроти. Для ґаздів і ґаздинь, може дуже стати в пригоді для приготування страв, котрі потребують природної вражаючої своєю ароматністю гостроти.
Наш другий травень дає плоди! Сезон румбамбару розпочато і ми швидкими темпами поміж ярмарків робимо заготівлі славетного Полум'яного ревеню.
Хто при нагоді на у вихідний день кохається у вилазці на природу, до озера, в лісок чи ба просто ставить мангал на власному подвір'ї, на якому шкваркочить свіже м'ясо, перетворюючись у амброзію... Чудовий гострий сос "Полум'яний ревінь" додасть витонченого солодкуватого аромату гостроти. Для ґаздів і ґаздинь, може дуже стати в пригоді для приготування страв, котрі потребують природної вражаючої своєю ароматністю гостроти.
Аджичка "Солодка парадичка"
45 грн. за слоїчок 250 мл
Гарбуз по-східному
35 грн. за слоїчок 250 мл
Сос до м’яса з надзвичайною пахучістю і трохи чудакуватим смаком.
Укомплектований він за рідкісним, але добротним рецептом. У його основі - гарбуз і ябка, які тісно подружилися з часником та цибулею. А заморські прянощі, як то: імбир, коріандр, кориця та мускатний горіх, додали звичним для українців овочам-фруктам трохи східного колориту.
Отож, якщо то все з розумом перемішати (українське і неукраїнське), виходить така собі інтернаціональна солодкаво-пряна страва. Не дуже гостра, але кріпко пахуча. Призначена для споживання у ролі поливи до м’яса. Хоча не буде великого гріха, якщо нею урізноманітнити вечірню гріночку зі солониною. Та що там говорити… Припрошуємо скуштувати!
Сос до м’яса з надзвичайною пахучістю і трохи чудакуватим смаком.
Укомплектований він за рідкісним, але добротним рецептом. У його основі - гарбуз і ябка, які тісно подружилися з часником та цибулею. А заморські прянощі, як то: імбир, коріандр, кориця та мускатний горіх, додали звичним для українців овочам-фруктам трохи східного колориту.
Отож, якщо то все з розумом перемішати (українське і неукраїнське), виходить така собі інтернаціональна солодкаво-пряна страва. Не дуже гостра, але кріпко пахуча. Призначена для споживання у ролі поливи до м’яса. Хоча не буде великого гріха, якщо нею урізноманітнити вечірню гріночку зі солониною. Та що там говорити… Припрошуємо скуштувати!
Соус полуничний з імбирем
46 грн. за баночку 130 мл
Соус чорносмородиновий з м'ятою
46 грн. за баночку 130 мл
ПАШТЕТИ
Паштет домашній
36 грн. за баночку 250 грамів
Не із фуагри, ну і слава Богу! Порося, яке віддало найкраще і найдорожче на жертовню нашого паштету, 100% виконало своє призначення перед Космосом, тому його можна їсти навіть вегетаріанцям, не бідкаючись про втрачене надаремно поросяче життя. Домашній, в основі - поросячий мозок, ще трішки тельбухів, із додаванням вершкового масла і свіжих листочків тим’яну. Класична страва наших бабусь, яка не потребує видозмінення чи збагачення. Просто смачно. Годуємо ним своїх трирічних дітей. А це про щось та й каже.
Не із фуагри, ну і слава Богу! Порося, яке віддало найкраще і найдорожче на жертовню нашого паштету, 100% виконало своє призначення перед Космосом, тому його можна їсти навіть вегетаріанцям, не бідкаючись про втрачене надаремно поросяче життя. Домашній, в основі - поросячий мозок, ще трішки тельбухів, із додаванням вершкового масла і свіжих листочків тим’яну. Класична страва наших бабусь, яка не потребує видозмінення чи збагачення. Просто смачно. Годуємо ним своїх трирічних дітей. А це про щось та й каже.
Рієт з індички
46 грн. за слоїчок 250 грамів
Кум Юрко - то є чоловік з неоціненною жагою до прекрасного в гастрономії і не менш палкий прихильник експериментів. Те, що в нього ще й руки золоті, то бонус.
Ото так він усіх вразив своєю інтерпретацією традиційного французького рієту з качатини, що довів терени Львівщини до банального дефіциту качки. Але Юрко не був би Юрком, якби не вигадав чогось оригінального...
Отож, наповнений традиціями Франції, досвідом поколінь українців і близькою до епатажу сміливістю Юрія Миколайовича, із його золотих рук до нас сходить шедевр гастрономії - рієт з індички. Це щось. Хоча ні. Це Щось з великої букви.
Не знаю, що зараз буде робитись з тими, хто поціновував рієт з качатини, але більш, ніж впевнений, що всі, хто не наважувався скуштувати качиний рієт, через упередження чи брак сміливості перед невідомим, просто зобов'язані їсти його великими ложкам, щоб аж за вухами тріщало.
Качка від індички доволі різниться, в основному тим, що качка літає сама, а індик хіба з допомогою доброго копняка. Так от, можна бути впевненим, що Юрко абсолютно знівелював своїми золотими руками цей фактор. Так само як своїми золотими ногами (футболіст він ще той), нівелює невміння літати не тільки індиків, але нечемних чи чужих, котів, малих і не дуже великих псів, всякого непотребу, як то невеличка дубова колода чи в недоречному місці залишений баняк/відро/мидниця.
Філе індика відварюється у маслі. Воно не мелеться, а розділяється на волокна. Приправляється розмарином і зернятками гірчички.
Смакуйте. Долучайтесь до вікових традицій та виплеканого досвіду справжнього гурмана.
Кум Юрко - то є чоловік з неоціненною жагою до прекрасного в гастрономії і не менш палкий прихильник експериментів. Те, що в нього ще й руки золоті, то бонус.
Ото так він усіх вразив своєю інтерпретацією традиційного французького рієту з качатини, що довів терени Львівщини до банального дефіциту качки. Але Юрко не був би Юрком, якби не вигадав чогось оригінального...
Отож, наповнений традиціями Франції, досвідом поколінь українців і близькою до епатажу сміливістю Юрія Миколайовича, із його золотих рук до нас сходить шедевр гастрономії - рієт з індички. Це щось. Хоча ні. Це Щось з великої букви.
Не знаю, що зараз буде робитись з тими, хто поціновував рієт з качатини, але більш, ніж впевнений, що всі, хто не наважувався скуштувати качиний рієт, через упередження чи брак сміливості перед невідомим, просто зобов'язані їсти його великими ложкам, щоб аж за вухами тріщало.
Качка від індички доволі різниться, в основному тим, що качка літає сама, а індик хіба з допомогою доброго копняка. Так от, можна бути впевненим, що Юрко абсолютно знівелював своїми золотими руками цей фактор. Так само як своїми золотими ногами (футболіст він ще той), нівелює невміння літати не тільки індиків, але нечемних чи чужих, котів, малих і не дуже великих псів, всякого непотребу, як то невеличка дубова колода чи в недоречному місці залишений баняк/відро/мидниця.
Філе індика відварюється у маслі. Воно не мелеться, а розділяється на волокна. Приправляється розмарином і зернятками гірчички.
Смакуйте. Долучайтесь до вікових традицій та виплеканого досвіду справжнього гурмана.
Паштет із півника "Укірукук"
48 грн. за баночку 250 мл
Паштет "Індик Шпиндик"
44 грн. за слоїчок 250 мл
Продовжуємо лінійку індичих лєґумінів. «Шпиндиком» ми розпочали роботу над полегшеним меню для тих, хто не дружить із зайвими калоріями.
Основа нашого паштету – найніжніше індиче філе. Для текстурності та виразнішого смаку – беремо в приблизно рівних пропорціях індичі сердечка, шлунки та печінку. Все це окремо, кожен у своєму баняку, ставимо на плиту. До кожної каструлі – трохи любові, магії, а також морквицю, цибульку, петрушку, селеру, лавриль та кілька зернинок духмяного перцю. Кожен росіл солимо та дбайливо збираємо шуму. Паралельно тремо морквицю, дрібно кавальцуємо цибульку. Їх ми протушкуємо у найякіснішому, яке можемо здибати, вершковому маслі.
До тушкованих овочів додаємо спеції. Їх обов’язково підігріємо у пательні, до виділення аромату. Спеції перемелюємо на кавовому млинку, додаємо до булькотливих овочів. Часник подрібнюємо та смажимо на маслі. Обов’язково підсмажуємо, бо сирий часник, впарившись, може своїм деформованим ароматом підступно зіпсувати всю нашу любов…
Дістаємо із росолу м’яско. Бульйон прозорий. У ньому плавають блискучі кільця жовтуватого жиру. Частинку його додамо до паштету для пом’якшення текстури. До решти зваримо «Тіста від бабусі Марусі» і посмакуємо у сімейному колі, на зламі важкого робочого дня. Це улюблена страва моєї донечки Оленки.
Тушковані овочі блендеримо, мняско крутимо на м’ясорубці. Двічі. Якраз стільки, щоб паштет став паштетоподібним, але не втратив дрібної крупинки, притаманної галицькому краєві. Готову массу ми додатково виварюємо, розкладаємо у стерилізовані слоїчки і стерилізуємо ще двічі по дві години щоразу. Ось і все
Не відмовте собі у задоволенні. Скуштуйте із білою підігрітою гріночкою та розтопленим часниковим вершковим часлом…
Продовжуємо лінійку індичих лєґумінів. «Шпиндиком» ми розпочали роботу над полегшеним меню для тих, хто не дружить із зайвими калоріями.
Основа нашого паштету – найніжніше індиче філе. Для текстурності та виразнішого смаку – беремо в приблизно рівних пропорціях індичі сердечка, шлунки та печінку. Все це окремо, кожен у своєму баняку, ставимо на плиту. До кожної каструлі – трохи любові, магії, а також морквицю, цибульку, петрушку, селеру, лавриль та кілька зернинок духмяного перцю. Кожен росіл солимо та дбайливо збираємо шуму. Паралельно тремо морквицю, дрібно кавальцуємо цибульку. Їх ми протушкуємо у найякіснішому, яке можемо здибати, вершковому маслі.
До тушкованих овочів додаємо спеції. Їх обов’язково підігріємо у пательні, до виділення аромату. Спеції перемелюємо на кавовому млинку, додаємо до булькотливих овочів. Часник подрібнюємо та смажимо на маслі. Обов’язково підсмажуємо, бо сирий часник, впарившись, може своїм деформованим ароматом підступно зіпсувати всю нашу любов…
Дістаємо із росолу м’яско. Бульйон прозорий. У ньому плавають блискучі кільця жовтуватого жиру. Частинку його додамо до паштету для пом’якшення текстури. До решти зваримо «Тіста від бабусі Марусі» і посмакуємо у сімейному колі, на зламі важкого робочого дня. Це улюблена страва моєї донечки Оленки.
Тушковані овочі блендеримо, мняско крутимо на м’ясорубці. Двічі. Якраз стільки, щоб паштет став паштетоподібним, але не втратив дрібної крупинки, притаманної галицькому краєві. Готову массу ми додатково виварюємо, розкладаємо у стерилізовані слоїчки і стерилізуємо ще двічі по дві години щоразу. Ось і все
Не відмовте собі у задоволенні. Скуштуйте із білою підігрітою гріночкою та розтопленим часниковим вершковим часлом…
ШКВАРКИ
Шкварки мелені з розмарином
36 грн. за слоїчок 250 грамів
Шкварки панські м'ясні
46 грн. за баночку 250 грамів
Зверніть увагу на спеціальні пропозиції з дегустаційними наборами
Зверніть увагу на спеціальні пропозиції з дегустаційними наборами
СОЛОДЕНЬКЕ
др'Айвова пастила, з кунжутом і без
30 грн. за 50 г
Наші друзі та партнери не перестають нас дивувати своїми кулінарними експериментами. То якийсь новий соус до м’яса вигадають, то саме м’ясо за стародавніми родинними рецептами приготують… Але той продукт, який команда «Шкварки» отримала на дегустацію цього тижня, просто розірвав усі шаблони. Погодьтеся, не часто доводиться куштувати справжню домашню пастилу та ще й за власним рецептом зготовану.
Отож, сьогодні в асортимент «Шкварки» вривається «др’Айвова пастила». Вживати цей «енергетичний батончик» рекомендуємо вранці за сніданком, бо завдяки вмісту величезної кількості корисних речовин, зокрема легкозасвоюваних вуглеводів, людина отримує необхідний заряд бадьорості на увесь день.
Ну, а взагалі-то, пастилою насолоджуються під час чаювань, додають до найрізноманітніших десертів, тортів і тістечок. Часто її подають з теплим молоком, чаєм з медом або з винами десертних сортів. Для прикладу, французи люблять їсти пастилу з шампанським чи молочними коктейлями, англійці жують її за чашкою ароматної кави або зі збитими вершками (пастилу нарізають тонкими скибочками, а зверху кладуть листочок свіжої м'яти), в Іспанії ласують пастилою з мандариновим желе, а в ресторанах Голандії ця смакота є звичним додатком до горнятка зелений чаю.
Словом, то є чудовий смаколик і для дітей, і для дорослих в Україні і за її межами :)
А тепер трохи про сам продукт. «др’Айвова пастила», яку ми вам презентуємо, - то є результат багатотижневих експериментів пана Сашка з проекту Lubany. Він у нас невтомний експериментатор! Чого лише вартують його «Пряна айва», «Цибулеві хрумтики» та ще один кулінарний винахід, про який розповімо вам трохи пізніше.
По-простому, пастила – то шматок сухого фруктового соку, у нашому випадку – айвового. Має м'яку та ніжну консистенцію. Виготовляє свою пастилу пан Сашко тільки з правдивої, достиглої айви. Оскільки цей фрукт ще не скоро з’явиться на ринках, то тим, хто не встигне замовити «др’Айвову пастилу», доведеться чекати наступного сезону. Не проґавте ;-)
Отож, сьогодні в асортимент «Шкварки» вривається «др’Айвова пастила». Вживати цей «енергетичний батончик» рекомендуємо вранці за сніданком, бо завдяки вмісту величезної кількості корисних речовин, зокрема легкозасвоюваних вуглеводів, людина отримує необхідний заряд бадьорості на увесь день.
Ну, а взагалі-то, пастилою насолоджуються під час чаювань, додають до найрізноманітніших десертів, тортів і тістечок. Часто її подають з теплим молоком, чаєм з медом або з винами десертних сортів. Для прикладу, французи люблять їсти пастилу з шампанським чи молочними коктейлями, англійці жують її за чашкою ароматної кави або зі збитими вершками (пастилу нарізають тонкими скибочками, а зверху кладуть листочок свіжої м'яти), в Іспанії ласують пастилою з мандариновим желе, а в ресторанах Голандії ця смакота є звичним додатком до горнятка зелений чаю.
Словом, то є чудовий смаколик і для дітей, і для дорослих в Україні і за її межами :)
А тепер трохи про сам продукт. «др’Айвова пастила», яку ми вам презентуємо, - то є результат багатотижневих експериментів пана Сашка з проекту Lubany. Він у нас невтомний експериментатор! Чого лише вартують його «Пряна айва», «Цибулеві хрумтики» та ще один кулінарний винахід, про який розповімо вам трохи пізніше.
По-простому, пастила – то шматок сухого фруктового соку, у нашому випадку – айвового. Має м'яку та ніжну консистенцію. Виготовляє свою пастилу пан Сашко тільки з правдивої, достиглої айви. Оскільки цей фрукт ще не скоро з’явиться на ринках, то тим, хто не встигне замовити «др’Айвову пастилу», доведеться чекати наступного сезону. Не проґавте ;-)
Пастила в асортименті (в наявності)
28 грн. за штуку 65 г
- чорнична
- чорносмородинова
- полунична
- малинова з м'ятою
- яблучна
- ягідна
Конфітюр з трускавок
46 грн. за слоїчок 250 мл
"Не хлібом єдиним" (с) в інтерпретації Шкварки звучить - "Не м'ясом єдиним". Солодкі конфітюри від Шкварки вже встигли завоювати серця і тендітних панянок, і ґонорових панів. Тому ми не змогли не скористатись можливістю, яку нам надала природа, і зробили для вас солодесенький Конфітюр з трускавок. Сповнений аромату червня, ще не палючого сонця і спогадів з дитинства. Почастуйте себе частинкою безтурботного літа.
"Не хлібом єдиним" (с) в інтерпретації Шкварки звучить - "Не м'ясом єдиним". Солодкі конфітюри від Шкварки вже встигли завоювати серця і тендітних панянок, і ґонорових панів. Тому ми не змогли не скористатись можливістю, яку нам надала природа, і зробили для вас солодесенький Конфітюр з трускавок. Сповнений аромату червня, ще не палючого сонця і спогадів з дитинства. Почастуйте себе частинкою безтурботного літа.
Вишневий конфітюр
46 грн. за слоїчок 250 грамів
Абрикосовий джем
46 грн. за слоїчок 250 грамів
Джем з чорної смородини
46 грн. за слоїчок 250 грамів
Сливовий джем
46 грн. за слоїчок 250 грамів.
Джем просто фантастичний! Ранкові пухкенькі оладочки з сливовим джем і ложкою сметани потішить усю родину)
Джем просто фантастичний! Ранкові пухкенькі оладочки з сливовим джем і ложкою сметани потішить усю родину)

ЗАКУСОЧКИ
Язик з томіжьо
49 грн за слоїк на 250 грамів
Коли зі Львова приїздила самотня сестра Міськової матусі тітка Естеля, яка все своє життя прожила заради нас, - я знав, що скоро на нашій кухні запахне. Запахне духмяною травичкою, яку в моїй сім'ї називають "томіжьо". Насіння нашого томіжьо приплило з Уругваю 60 років тому, коли родина повернулась в Україну. Протягом цих років сім'я Міська щороку його висаджує і збирає свіже насіння. Згодом Місько дізнався, що оце томіжьо - не що інше, як чебрець чи тим'ян. Проте є між ними одна невеличка різниця - 60 років безперервної пам'яті. Тітка давала томіжьо не до всього, - тільки до коронних страв, цінуючи кожен листочок, як шафран у давнину...
Коли Міська поступив на журфак, почав жити у тітчиній квартирі. Нині він усвідомив, що та освіта, яку отримав на мікроскопічній хрущівській кухоньці - значно правдивіша і цінніша за ту, яку імениті професори втовкмачували у його макітру протягом п'яти років. Пучиро, чєляко, каляфльори з сухарями, чураско, флян, томіжьо, млинці з акацією, хліб з грису, рижова каша з корицею, гісо…"Спасибі за це моїй тітці Естелі. В кінці весни минув її день народження. Наприкінці літа мине рік, як її більше нема. Для мене вона назавжди буде ароматом розтертого в теплих долонях одинокого сухого листочка томіжжя..." - так каже Місько.
Сьогодні Шкварка ділиться з Вами коронною стравою тітки Естелі: язиком з томіжьо, тушкованим в овочах. Цією стравою ми розпочинаємо ділитися із Вами сокровенним.
Коли зі Львова приїздила самотня сестра Міськової матусі тітка Естеля, яка все своє життя прожила заради нас, - я знав, що скоро на нашій кухні запахне. Запахне духмяною травичкою, яку в моїй сім'ї називають "томіжьо". Насіння нашого томіжьо приплило з Уругваю 60 років тому, коли родина повернулась в Україну. Протягом цих років сім'я Міська щороку його висаджує і збирає свіже насіння. Згодом Місько дізнався, що оце томіжьо - не що інше, як чебрець чи тим'ян. Проте є між ними одна невеличка різниця - 60 років безперервної пам'яті. Тітка давала томіжьо не до всього, - тільки до коронних страв, цінуючи кожен листочок, як шафран у давнину...
Коли Міська поступив на журфак, почав жити у тітчиній квартирі. Нині він усвідомив, що та освіта, яку отримав на мікроскопічній хрущівській кухоньці - значно правдивіша і цінніша за ту, яку імениті професори втовкмачували у його макітру протягом п'яти років. Пучиро, чєляко, каляфльори з сухарями, чураско, флян, томіжьо, млинці з акацією, хліб з грису, рижова каша з корицею, гісо…"Спасибі за це моїй тітці Естелі. В кінці весни минув її день народження. Наприкінці літа мине рік, як її більше нема. Для мене вона назавжди буде ароматом розтертого в теплих долонях одинокого сухого листочка томіжжя..." - так каже Місько.
Сьогодні Шкварка ділиться з Вами коронною стравою тітки Естелі: язиком з томіжьо, тушкованим в овочах. Цією стравою ми розпочинаємо ділитися із Вами сокровенним.

Яйця перепелині в томатно-пікантному маринаді
43 грн. за слоїчок 250 мл
Аби приготувати наші фірмові мариновані перепелині яйка, перш за все ми шукаємо кілька сотень вагітних перепілок. Збираємо їх до кола, розповідаємо масні анекдоти і показуємо ряд кумедних мініатюрок. У приступі сміху перепілки одночасно несуть яйка. Таким чином, усі яєчка виходять однакової свіжості. Полупити за раз 800 яєчок, - нелегке завдання, для реалізації якого потрібен досвід, оптимізм і незламна віра, що нині ті яйка долупляться;) Із цим завданням ідеально порається Міськова матуся, тітка Мірта. Тим часом ми відбираємо ароматні спеції, в серці яких палаючий вогник перчика. Краємо для смаку і краси трохи морквиці, часничку, чистимо медово-солодку цибульку-саджанку. Трохи часу, любові, згаданих інгредієнтів та томатного соку і наш пікантно-томатний маринад готовий! Для впевненості, - кілька годин стерилізації (адже консервантів і стабілізаторів ми не використовуємо). Ось і все. Незвично, пікантно, закусочно... Най смакує!
Аби приготувати наші фірмові мариновані перепелині яйка, перш за все ми шукаємо кілька сотень вагітних перепілок. Збираємо їх до кола, розповідаємо масні анекдоти і показуємо ряд кумедних мініатюрок. У приступі сміху перепілки одночасно несуть яйка. Таким чином, усі яєчка виходять однакової свіжості. Полупити за раз 800 яєчок, - нелегке завдання, для реалізації якого потрібен досвід, оптимізм і незламна віра, що нині ті яйка долупляться;) Із цим завданням ідеально порається Міськова матуся, тітка Мірта. Тим часом ми відбираємо ароматні спеції, в серці яких палаючий вогник перчика. Краємо для смаку і краси трохи морквиці, часничку, чистимо медово-солодку цибульку-саджанку. Трохи часу, любові, згаданих інгредієнтів та томатного соку і наш пікантно-томатний маринад готовий! Для впевненості, - кілька годин стерилізації (адже консервантів і стабілізаторів ми не використовуємо). Ось і все. Незвично, пікантно, закусочно... Най смакує!
Цибулеві хрумтики
20 грн. за слоїчок 100 мл
Якщо ви «млієте» від чіпсів і сухариків, але через їхню шкідливість боїтеся ризикувати здоров’ям, то знайте, що Шкварка знайшла цим «шкідникам» хорошу альтернативу – цибулеві хрумтики. Ням-ням-ням… Відчуваєте?... Аж хочеться похрумтіти.
Як ви здогадалися, це ще одна новинка унашому асортименті. Віднайшли ми її на землях Івано-Франківщини, у містечку Калуш. Розробили цю оригінальність люди творчі інеординарні – Олександр і Люба.Він художник-фотограф, вона технолог. А разом вони - сімейна пара, яку пристрасть до смачної їжі спрямувала у кулінарне русло. І хоч у гастрономічних справах ця сім’я називає себе новачком, дозволимо собі наголосити – новачком дуже перспективним!
Не знаємо, як їм прийшла в голову ідея створення цибулевих хрумтиків, але, погодьтеся, що вона має право на існування. Духмяна, золотиста та хрумка, а найголовніше -стовідсотково натуральна цибулька, яку підсмажують, підсолюють і сушать для того, аби звичне споживання пива ставало веселішим і хрумкішим.
Більше того, така цибулька, на нашу думку, шикарно підійде, як додаток до багатьох інших страв. Ми,шкварчани, рекомендуємо посипати цими «античіпсами» вареники, картопельку, хліб з маслом і сальцем, а також не боятися додавати їх до борщів,супів і, звісно, салатиків. Якщо коротко, то підходять вонидо всього.
Тому хрумкайте і діліться враженнями.
Якщо ви «млієте» від чіпсів і сухариків, але через їхню шкідливість боїтеся ризикувати здоров’ям, то знайте, що Шкварка знайшла цим «шкідникам» хорошу альтернативу – цибулеві хрумтики. Ням-ням-ням… Відчуваєте?... Аж хочеться похрумтіти.
Як ви здогадалися, це ще одна новинка унашому асортименті. Віднайшли ми її на землях Івано-Франківщини, у містечку Калуш. Розробили цю оригінальність люди творчі інеординарні – Олександр і Люба.Він художник-фотограф, вона технолог. А разом вони - сімейна пара, яку пристрасть до смачної їжі спрямувала у кулінарне русло. І хоч у гастрономічних справах ця сім’я називає себе новачком, дозволимо собі наголосити – новачком дуже перспективним!
Не знаємо, як їм прийшла в голову ідея створення цибулевих хрумтиків, але, погодьтеся, що вона має право на існування. Духмяна, золотиста та хрумка, а найголовніше -стовідсотково натуральна цибулька, яку підсмажують, підсолюють і сушать для того, аби звичне споживання пива ставало веселішим і хрумкішим.
Більше того, така цибулька, на нашу думку, шикарно підійде, як додаток до багатьох інших страв. Ми,шкварчани, рекомендуємо посипати цими «античіпсами» вареники, картопельку, хліб з маслом і сальцем, а також не боятися додавати їх до борщів,супів і, звісно, салатиків. Якщо коротко, то підходять вонидо всього.
Тому хрумкайте і діліться враженнями.
Українські в'ялені томати
80 грн. за слоїчок 250 мл
За цим продуктом ми уже давненько полювали, але отримати його змогли тільки нещодавно. Тому любіть, смакуйте і кайфуйте, бо відсьогодні в асортименті Шкварки буде трохи незвична для української кухні (але дуже популярна в італійській) закуска. Мова йде про – в'ялені помідори, виготовлені на околицях Львова. Це універсальний інгредієнт, який в кожну страву вносить свою пікантну нотку і вишукану різноманітність.
В'ялені помідори можна «подружити» з сирами, пастою, піцою, салатами та сиров’яленим м'ясом. Та й просто скоринка підсмаженої чіабатти, вимачана у духмяній, мутно-зеленій зимновитесненій оливковій олій із в'яленими томатами – ідеальна закуска, а якщо заплющити очі, то й безкоштовний квиток на білосніжний пляж теплого і далекого моря, з піни якого колись вийшла Афродіта...
З власного досвіду знаємо і дуже рекомендуємо;)
ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ СТРАВ
Заправка до борщу
30 грн. за баночку 250 грамів
Бабусине тісто "Промінчики сонця"
44 грн. за пакунок 250 г
Cьогодні ми вирішили розповісти вам про продукт, який сміливо можна назвати шкварчанівським старожилом. Можливо, ви вже колись його замовляли чи хотіли замовити, та ніяк не було нагоди, або ж просто багато про нього чули… Однак,є одна річ, яка вам про нього точно не відома – це історія його назви і взагалі появи на світ Божий.
Мова йде про найсправжнішу, найнатуральнішу і найдомашнішу локшину. У нас вона називається дуже просто і мило – бабусине тісто «Промінчики сонця». Історія його приготування така ж давня, як і історія містечка Стебник (саме звідти тісто приїжджає до нас, а потім потрапляє до вас). Рецепт приготування домашнього тіста в родині пані Марії, яка для нас його готує,передається з покоління в покоління від матері до доньки. Жінки тут ніколи не купують магазинних макаронів, бо вони не можуть зрівнятися з натуральністю давнього родинного рецепту.
Головна перевага домашнього тіста в тому, що готується воно виключно на свіжознесених домашніх яйцях. Спершу господиня замішує тісто (тільки яйця, борошно і сіль), а потім розкатує великі і тонкі паляниці, трохи їх підсушує, нарізає на смужки і знову підсушує. Через добу тісто готове до мандрівки.
Сонячними промінчиками домашню локшину пестливо назвала найбільша її фанатка - онучка пані Марії. Їй 5 років і вона вже знає, що найкраще оті промінчики смакують з бульйоном або зупкою, звареній на домашній курочці.
Але, як що вам раптом захочеться просто смачного «макарону», то «Промінчики сонця» тут теж стануть в пригоді. Тим паче, що варяться вони, ну дуже швидко – не більше 3-5 хвилин.
Cьогодні ми вирішили розповісти вам про продукт, який сміливо можна назвати шкварчанівським старожилом. Можливо, ви вже колись його замовляли чи хотіли замовити, та ніяк не було нагоди, або ж просто багато про нього чули… Однак,є одна річ, яка вам про нього точно не відома – це історія його назви і взагалі появи на світ Божий.
Мова йде про найсправжнішу, найнатуральнішу і найдомашнішу локшину. У нас вона називається дуже просто і мило – бабусине тісто «Промінчики сонця». Історія його приготування така ж давня, як і історія містечка Стебник (саме звідти тісто приїжджає до нас, а потім потрапляє до вас). Рецепт приготування домашнього тіста в родині пані Марії, яка для нас його готує,передається з покоління в покоління від матері до доньки. Жінки тут ніколи не купують магазинних макаронів, бо вони не можуть зрівнятися з натуральністю давнього родинного рецепту.
Головна перевага домашнього тіста в тому, що готується воно виключно на свіжознесених домашніх яйцях. Спершу господиня замішує тісто (тільки яйця, борошно і сіль), а потім розкатує великі і тонкі паляниці, трохи їх підсушує, нарізає на смужки і знову підсушує. Через добу тісто готове до мандрівки.
Сонячними промінчиками домашню локшину пестливо назвала найбільша її фанатка - онучка пані Марії. Їй 5 років і вона вже знає, що найкраще оті промінчики смакують з бульйоном або зупкою, звареній на домашній курочці.
Але, як що вам раптом захочеться просто смачного «макарону», то «Промінчики сонця» тут теж стануть в пригоді. Тим паче, що варяться вони, ну дуже швидко – не більше 3-5 хвилин.
Терті помідори
30 грн. за слоїк 250 грамів
Терті помідори – це вірні друзі тих, хто любить смачно готувати, не затрачаючи багато часу. Такий собі кулінарний must have, що ніколи не виходить з моди. Насамперед, має бути на кухні ґаздувальників, які цінують натуральність і геть позбавлені часу на власну грядку, сад, город чи навіть на похід на базар. Вже не згадуємо про “коломийки” з баняками, баночками, скляночками, пов’язані із власноручним приготуванням…
У цьому червоненькому слоїчку ви не знайдете нічого, окрім самих помідорів, налитих щедрим літнім сонечком, ретельно перетертих з сіллю. Серйозна альтернатива магазинним томатним пастам, чи не так?
Без перебільшення, наші терті помідори – то є чудова основа для соусів, супів та других страв, немислимих без томатної нотки. Додайте вміст баночки до помідорової зупки, сосів для піцци чи спагетті, і смак літа-осені акомпануватиме вам увесь день.
Терті помідори – це вірні друзі тих, хто любить смачно готувати, не затрачаючи багато часу. Такий собі кулінарний must have, що ніколи не виходить з моди. Насамперед, має бути на кухні ґаздувальників, які цінують натуральність і геть позбавлені часу на власну грядку, сад, город чи навіть на похід на базар. Вже не згадуємо про “коломийки” з баняками, баночками, скляночками, пов’язані із власноручним приготуванням…
У цьому червоненькому слоїчку ви не знайдете нічого, окрім самих помідорів, налитих щедрим літнім сонечком, ретельно перетертих з сіллю. Серйозна альтернатива магазинним томатним пастам, чи не так?
Без перебільшення, наші терті помідори – то є чудова основа для соусів, супів та других страв, немислимих без томатної нотки. Додайте вміст баночки до помідорової зупки, сосів для піцци чи спагетті, і смак літа-осені акомпануватиме вам увесь день.
Сос до піци "Парадичка по-римськи"
35 грн. за слоїчок 250 мл
Одна із наших останніх розробок. Ми спробували впіймати останні сонячні зайчики у важких, вгодованих осінніми променями, закарпатських помідорах. Червонощокі сеньйори побралися із солодкою цибулькою, під ніжний акомпонемент тремтячої зелені тим’яну, що по-дівочому виспівує високі партії забутої італійської опери, написаної легкими напівпрозорими часниковими нотками…
Цей теплий, солодкий сос створений, аби полегшити нам життя на кухні. Особливо, якщо надумаєте витворити щось із італійського репертуару. «Парадичка по-римськи» підійде для приготування піци та пасти, заставить по новому заспівати вареники чи палюшки, додасть солодкої кислинки першим стравам та, сподіваємось, не розчарує у якості прими на підгрильованому окрайці пшеничного хліба…
Одна із наших останніх розробок. Ми спробували впіймати останні сонячні зайчики у важких, вгодованих осінніми променями, закарпатських помідорах. Червонощокі сеньйори побралися із солодкою цибулькою, під ніжний акомпонемент тремтячої зелені тим’яну, що по-дівочому виспівує високі партії забутої італійської опери, написаної легкими напівпрозорими часниковими нотками…
Цей теплий, солодкий сос створений, аби полегшити нам життя на кухні. Особливо, якщо надумаєте витворити щось із італійського репертуару. «Парадичка по-римськи» підійде для приготування піци та пасти, заставить по новому заспівати вареники чи палюшки, додасть солодкої кислинки першим стравам та, сподіваємось, не розчарує у якості прими на підгрильованому окрайці пшеничного хліба…


























